Ні «СПОТИКАЧАМ» у тексті

Одними текстами пливеш, мов річкою. Іншими ж рухаєшся, спотикаючись.

Помічали?

Я такі тексти або фрагменти тексту називаю «спотикачами»

Як у поезії важлива рима и розмір строфи, так і у прозі є свій ритм. Особлива мелодика тексту, якої варто дотримуватись.

Що може перетворити ваш текст на «спотикач»?

вживання однакових слів через короткий інтервал («Дерево захоплювало своїм багрянцем, а річка захоплювала величчю та спокоєм…»

довге складносурядне чи складнопідрядне речення («Ми зустрілися у місті, яке вона так любила, що було наповнене її спогодами та щоразу повертало до того неймовірного відрізку життя, коли ми були єдиним цілим…»)

вживання однакових займенників

(«Коли вона повернулась, вона в руках тримала мій подарунок…»)

неправильно вибрані сполучники «Ми із тобою будемо разом…»)

поєднання слів, що створює складність для прочитання (« Він рухався із ввімкненими фарами..»)

нелогічне поєднання думок, незавершена думка (тут не про інтригу, а про обірване речення), перестрибування тощо.

Як уникати «спотикачів»?

Читайте текст вголос. Звертайте увагу на моменти, коли підсвідомо сповільнюєтесь, щоб прочитати чи впіймати суть (ми говоримо про художній текст). Імовірно, саме тут сховався «спотикач». Попрацюйте над цим фрагментом ще.

Читач не хоче напружуватись. Він хоче отримувати задоволення від вашого тексту.

Пам‘ятайте про це

Пиши_щоб_читали

https://www.facebook.com/StorytellingUkraine