Не встигли батьки відійти від «першовересневого» стресу, як нервова система знову захиталась: у школі оголошено конкурс поробок.
Відпустка за свій рахунок, раптовий лікарняний або просто
безсонна ніч… Кожен обирає свій варіант. Бо на порядку денному – виставка поробок!
Всі родичі аж до третього коліна згадують про свої таланти і починається процес: мама замовляє у кращого флориста міста композицію з квітів; бабуся активно множить витинанки, забувши про артрит пальців; тато вирізає з гарбуза «нутрощі», не встигаючи латати пластиром пошкоджені в процесі пальці; дідусь випилює лобзиком родинний герб для декору; дядько Петро, головний електрик на селі, підключає ілюмінацію…
Всі родичі аж до третього коліна згадують про свої таланти і починається процес: мама замовляє у кращого флориста міста композицію з квітів; бабуся активно множить витинанки, забувши про артрит пальців; тато вирізає з гарбуза «нутрощі», не встигаючи латати пластиром пошкоджені в процесі пальці; дідусь випилює лобзиком родинний герб для декору; дядько Петро, головний електрик на селі, підключає ілюмінацію…
Робота кипить. І душу гріє передчуття загального тріумфу,
коли об’єктивне журі у складі справедливого завгоспа Марії Степанівни –
головного поціновувача
прекрасного у школі – оголосить
переможця. (Ой, не даремно на 1 вересня подарували їй пляшку коньячку та
сертифікат у Сільпо на 500 грн. Як відчували!)
І якщо ситуація не ускладниться пошуковим запитом у гугл «креативні
поробки у школу», о третій ночі світло у квартирі гасне, і всі втомлені та
щасливі лягають спати. Зашторюючи вікна, мама відчула, що десь глибоко
всередині затанцював Монстрик-Зловтішайко. Адже у Петренків світло згасло ще о
22:00. Отже, їх можна викреслити зі списку потенційних конкурентів.
Ранок. Шкільне подвір’я. Кулібін та Ілон Маск сором’язливо
ховають свої винаходи у архів історії. Адже, порівняно з виробами
третьокласників, вони всього лише юні відвідувачі експериментального гуртка
десь під Житомиром.
І ось він, кульмінаційний момент. Парта у коридорі вже накрита
білою скатертиною з пацьорками. Роботи старанно підписані кривеньким почерком
третьокласників. У деяких словах помилки. Але це не важливо. Супервинахідники
не мають зайвого часу, щоб витрачати його на вивчення якихось нудних правил
правопису.
І ось, у той момент, коли Марія Степанівна, дожовуючи свій
бутерброд з ковбасою та лаючись на сторожа, який знову «під шафе», спішить
виконати свою головну місію, до коридору заходять Петренки. У очах присутніх
вмикається режим «слоумо» – і мама Петренко гордо встановлює імпровізоване
дерево з позолотою, підсвіткою та живими метелики прямо по центру стола,
обламуючи корінням дерева головний декоративний елемент у творінні
сусідів-конкурентів.
Марія Степанівна, мов зачарована переливом вогників на
дереві Петренків, гучним басом оголошує переможця: «Галинка Петренко, учениця 3
класу, отримує грамоту як найталановитіша дівчинка класу та авторка найкращої
роботи на шкільній виставці «Дари осені».
Ввечері у шкільну вайбер-групу мама Петренко кинула послання
на ОЛХ, до можна замовити поробку на шкільну виставку.
Завіса.
Коментарі
Дописати коментар